Програма святкування у Тбілісі передбачає створення бібліотек та дитячого книжкового фестивалю, а також розвиток сучасного цифрового проекту із перетворення книжок у захоплюючі ігри та відновлення першого у Грузії видавництва.

В зв’язку з цифровізацією життя бібліотекам ставлять нові виклики й завдання, які полягають в тому, що вони мають виконувати не лише функцію класичної книгозбірні, а й перетворитись на локальний осередок культурно-соціального життя громади.

Медіатека, як соціокультурне явище, активно поширюється у Грузії. Перетворюються міські бібліотеки Тбілісі в сучасні багатофункціональні центри, що має на меті адаптацію бібліотек в мультифункціональні центри. В результаті, дві незалежні структури сформувалися як одна структура.

Медікатека - розташована в парку Ваке, є першою установою міжнародного стандарту в Тбілісі і першою філією Тбіліських медіатек, яка відкрилася 29 березня 2013 року і з тих пір працює безперервно.

«Тбіліський союз медіатек» - це мережа мультимедійних бібліотек, відкрита в 2013 році за ініціативою мерії і є культурно-освітньої майданчиком.

Асоціація медіа-бібліотек пропонує своїм членам фонд для постійного оновлення книг (на різних мовах). Крім того, відвідувачі медіатек мають доступ до електронних ресурсів, використовують сучасні робочі місця. Реалізуються освітньо-пізнавальні програми для дітей і дорослих. Членство в медіатеку платне.

Національна парламентська бібліотека Грузії імені Іллі Чавчавадзе (груз.საქართველოს პარლამენტის ილია ჭავჭავაძის სახელობის ეროვნული ბიბლიოთეკა) - провідна державна культурно-освітня та науково-інформаційна установа Грузії. У 2000 році бібліотеці присвоєно ім'я грузинського поета Іллі Чавчавадзе.

Розташована в трьох корпусах в центрі міста на вулиці Ладо Гудіашвілі - в будівлі колишнього грузинського Дворянського земельного банку, будівлі тифліського відділення колишнього Волго-Камського банку і будівлі контори колишнього Державного банку; четвертий корпус розташований в Сабуртало.

У 2012 році бібліотеці було передано будівлю музею підпільної Авлабарської друкарні. Доступна для всіх верств населення бібліотека була заснована в 1846 році, коли на базі Управління генерал-губернатора була заснована Тифліська публічна бібліотека.

У 1848 році до фондів новоствореної бібліотеки надійшла книгозбірня «Приватної асоційованої бібліотеки», створеної з ініціативи відомого громадського діяча Дмитра Кіпіані.

У 1852 році бібліотеці було надано право на отримання двох безкоштовних копій всіх публікацій, надрукованих на Кавказі.

До 1859 фонд Тифліській публічної бібліотеки складався з 13260 примірників видань на 19 мовах. У міру зростання книжкового зібрання, будівля Управління генерал-губернатора більше не могло задовольняти вимогам і в 1851 році для бібліотеки було побудовано нову будівлю.

У 1868 році Тифліська публічна бібліотека і Музей Кавказу були об'єднані, і в 1913 році бібліотека була перетворена в Наукову бібліотеку Кавказького музею.

У 1914 році бібліотека була закрита через будівництво нової будівлі для музею Кавказу, а книгозбірня було упаковано в ящики і зберігалося в підвалах десять років. В даний час Національна парламентська бібліотека Грузії розташований у приміщенні колишнього Банку дворянства, побудованого в 1913-1916 роках архітектором Анатолієм Кальгіним (1875-1943) і художником Генриком Гриневським. Інтер'єри були оформлені різьбярем Іллею Мамацашвілі.

Сьогодні сучасний центр освіти, тонко відгукується на інтереси і потреби інтелектуалів і не тільки. Щорічно бібліотека пропонує своїм користувачам цікаві і корисні проекти. Як будь-якої сучасної бібліотеці, теж доводиться рахуватися з реаліями цифрової епохи.

«Життя людей нині проходить в Фейсбуці і в Вікіпедії, - констатує генеральний директор бібліотеки, - і ми витратили три мільйони доларів для облаштування лабораторії міжнародної літератури. Нічого страшного, що молодь читає гаджети. Спочатку література взагалі була - «з вуст в уста». І сьогодні в нашій бібліотеці імені Чавчавадзе сто співробітників працюють в електронній лабораторії, що має мільйон передплатників. Ми співпрацюємо з американськими і фінськими культурними корпораціями».

Наприклад "Цифровий літописець" - це спільний проект Національної парламентської бібліотеки та компанії "Джеоселл". Мета ініціативи - знайти, зібрати і оцифрувати зберігаються в сімейних архівах досі невідомі громадськості рідкісні історичні фотоколекції.

У проекті може взяти участь будь-який бажаючий.

Для цього треба мати в сімейному архіві рідкісну і цінну фотографію або поштову листівку, а потім вже безпосередньо зв'язатися з організаторами "Цифрового літописця".

Таким чином ви подаруєте своїм сімейним кадрам вічне життя, оскільки експонат після якісної оцифровки буде поміщений в постійний архів бібліотеки.

За вашим бажанням вони можуть отримати відкритий доступ в Інтернеті або інтранеті, тобто фотографію зможуть знайти і побачити безпосередньо в базі бібліотеки.

14 квітня у Грузії відзначають День рідної мови. Цей день пов'язаний з відомими подіями 1978 року, коли населення країни разом з представниками інтелігенції виступило проти рішення уряду СРСР позбавити статусу державної, грузинську мову. Завдяки масовим виступам, тільки Грузія, Вірменія та країни Балтії змогли відстояти державний статус своїх мов.

"წერექართულად" (В перекладі з грузинської мови - "Пиши по-грузинськи") - це інноваційний проект Національної бібліотеки і TBC Банку. Він передбачає створення абсолютно нових шрифтів (фонтів) грузинської писемності.

Грузинська історична писемність вкрай багата, але вона не стоїть на місці. І автори проекту беруть від калліграфістов, художників і будь-яких охочих цікаві, оригінальні і красиві грузинські шрифти, які ще більше збагатять алфавіт Грузії в Інтернеті і не тільки.

Інша важлива ініціатива була реалізована корпорацією Майкрософт. Основна мета проекту перекладу Bing - створити базу даних з паралельним перекладом з грузинської на англійську мову, що фактично означає переклад на інші іноземні мови.

Вперше буде завершено повний переклад 7 мільйонів грузинських пропозицій англійською мовою, щоб мати змогу користуватися базою даних електронної електронної книги "Саба".

Бази даних попередньо відтворених пропозицій інтегровані з API машинного навчання Microsoft, так що додаткова програма може перекласти безкоштовну грузинський варіант.

Мета проектів - захистити та розвинути грузинську грамотність та мову як національну мову, популяризувати грузинську мову в повсякденному вжитку та звільнити его від варварства.

Монумент «Історія Грузії» ( (საქართველოს ისტორია) знаходиться в 13 кілометрах від центру Тбілісі, на березі Тбіліського моря - рукотворного водоймища. Пам'ятник був створений в 1980 році і автором був знаменитий скульптор Зураб Церетелі. Це одна з головних визначних пам'яток Грузії.

 До меморіалу, розташованого на пагорбі, ведуть сходи. Праворуч від сходів встановлені скульптури сирійських мудреців, які відіграли велику роль у становленні християнства в Грузії.

Колони створені з бронзи і міді і прикрашені тематичними барельєфами і горельєфами.

Кожна колона розділена на три частини: внизу - біблійні сюжети, посередині - зображення видатних грузинських діячів (царі, поети, письменники, просвітителі, військові - кожна фігура заввишки приблизно 31 метр), вгорі - побутові сцени (збір врожаю, свята). Колони розставлені таким чином, що якщо дивитися на комплекс зверху, вони утворюють хрест. Ансамбль досі не завершений.

Також крім безпосередньо самих колон комплекс включає і інші композиції і споруди:

невелика церква, хрест Святої Ніно - хрестителька Грузії - і статуї 13 сирійських мудреців (вони також займалися розповсюдженням християнської релігії в Грузії).

І в довершення всього не забудьте скористатися оглядовим майданчиком, звідки відкривається прекрасна панорама Тбілісі.

Державний музей літератури імені Георгія Леонідзе був відкритий у 1930 році з метою збереження літературного мистецтва та документів видатних письменників Грузії. Колекція включає рукописи, документи та рідкісні книги, які тут зберігаються, а відвідувачі можуть здійснити екскурсії та дізнатись більше про них.

Літературний музей, що функціонує як архів літератури, містить багатющу колекцію грузинської літератури, в основному, останніх двох століть (майже 130 000 рукописів, близько 27 000 фотографій, понад 2 000 картин і графіки і та ін.).

Сьогодні в запасниках і на виставкових площах музею зберігається понад 157 тис. експонатів. Площа музею становить 2 324 кв. м., з яких 442 кв. м. припадає на виставкові зали. Фонд фотоматеріалів включає 27 тис.

Документів, збори живописних полотен та графіки становить понад 2 тис. експонатів. За рік музей відвідують понад 6 тис. осіб.

Тут зберігаються твори видатних грузинських письменників, таких як Ілля Чавчавадзе, Акакій Церетелі, Важа Пшавела, Івана Мачебелі, Олександр Казбегі, Галактіон Табідзе, Тіціан Табідзе і багатьох інших.

Також тут представлені твори нобелівського лауреата з літератури, письменника Бориса Пастернака і німецького письменника Артура Лейста, що жив в Грузії.

У Тбілісі встановлено бронзовий пам’ятник Великому Кобзареві, що сидить на гранітному камені. Автори — відомі скульптори Олексій і Володимир Чепелики.

Київ подарував цей пам'ятник Тбілісі в рамках року Грузії в Україні в кінці 2006 року, а урочисто його відкрили в березні 2007-го. Монумент розташовується в невеликому сквері в центрі міста, на розі проспекту Чавчавадзе і вулиці Мелікашвілі, а також навпроти Тбіліського державного університету імені Джавахішвілі.

У Тбілісі живе багато представників української діаспори, які збираються біля пам'ятника Тарасу Шевченку в святкові дні України та на день народження самого поета. В цей день зазвичай проводиться конкурс серед учнів українських шкіл в Тбілісі і дорослих на кращого читця поезії Тараса Шевченка як на грузинському, так і на українській мовах.

У фундамент пам"ятника закладено капсулу з землею з села Моринці Черкаської області, де народився Т. Г. Шевченко.

Резо Габріадзе - чудовий художник, драматург і режисер. Він відомий як автор сценарію «Кін-дза-дза», «Міміно» і інших культових радянських кінокартин. Прославився він і своїми скульптурами, наприклад, Чижиком-пижик в Санкт-Петербурзі, в якого туристи охоче кидають монетки.

У 1981-му талановитий майстер заснував театр маріонеток, розташований в химерної годинникової вежі в Тбілісі. Популярність пам'ятки не йде на спад, хоча засновнику вже перевалило за 80 років. Театр регулярно виїжджає на гастролі в Росію, Європу і США.

Габріадзе зазначає: мистецтво лялькаря популярно, тому що в нашому техногенному світі залишається щось, зроблене вручну. У театрі тільки 80 місць.

Резо Габріадзе згадує: "Ми будували, як за старих часів - збирали каміння, цеглу, деяким по 200 - 300 років.

Як руйнується будинок - так ми з'являємося. У цьому брав участь весь театр. Поєднання каменю і цегли дає теплу рожево. І чотири роки приставляли один камінь до іншого, тому що камені повинні з'єднуватися як люди - по любові, конфліктуючи або обіймаючись. Але, так чи інакше, в цьому повинна бути життя".

Чого тут тільки в результаті не намішали: візантійські колони, виконані вручну кахлі, різношерсті камені і цеглу, перекошений циферблат, годинник ХХI століття ский показує викривлений час ...

На даху, над усім цим хаосом культурної спадщини, зростає древо життя - живе дерево катальпа, сусідить з двома гранатовими кущами.

Латинський напис на даху татра говорить: "Нехай ваші сльози будуть тільки від цибулі".

Одним з найцікавіших будівель в Тбілісі є Будинок юстиції Грузії, побудований за проектом архітектурної студії Массіміліано Фуксас.

Будинок юстиції в Тбілісі був відкритий 21 вересня 2011 року. Він став не тільки символом звільнення від бюрократії, а й арт-об'єктом, який притягує до себе туристів.

Це яскрава і нестандартна будівля являє собою величезний вінок з одинадцяти білосніжних пелюсток і є головною прикрасою берега річки Кура.

Будинок Юстиції в Тбілісі - це одночасно шедевр сучасної архітектури і функціональне державна установа.

Особливість і новаторство установи в тому, що тут сконцентровані багато державні служби - все в одному місці. Метою організації єдиного простору є видача документації та здійснення державних послуг.

Тбіліський Будинок Юстиції отримав престижну нагороду ООН в номінації «Покращення надання найважливіших державних сервісів». Тут знаходяться такі установи, як: Національний архів, Палата нотаріусів, реєстрові агентства.

Подібні будинки в інших містах Грузії також мають нетиповим зовнішнім виглядом. Відмінною рисою будинків є скляні стіни, як символ прозорості та відкритості державної системи до народу.

Тбіліський центр займає 32 тис. кв.м. і вміщує в себе організації, сформовані для спрощення процедури надання державних послуг.

Зовнішній вигляд споруди на тлі стародавнього міста може комусь здатися недоречним. Однак при детальному розгляді виявляється, що така задумка архітектора наповнена символізмом і прихованим змістом кожного елементу.

Самі грузини пишаються Будинком юстиції в своєму місті і розцінюють його поява як поштовх до розвитку демократичної державності, наведення порядку в правовому полі, системі правосуддя, адміністративний устрій і інших сферах.

Мати Картлі (або мати Грузії) видно з багатьох точок міста, і вона давно стала символом Тбілісі, до неї можна прогулятися по стежці від фортеці Нарікала.

В одній руці у «матері» - чаша з вином, для привітання друзів, що говорить про гостинність кавказького народу, а в іншій - меч, яким вона в будь-яку хвилину готова захистити свій народ від ворогів, композиція символізує грузинський національний характер.

Дерев'яну версію статуї Мати Картлі в Тбілісі звели в 1958 році над містом. Місце було обрано не випадково - хребет Сололакі височить над столицею Грузії, звідси відкривається мальовничий вид на Старе місто і нові райони. Дата споруди також була історичною, адже саме в 1958 році Тбілісі виповнювалося 1500 років!

Авторство належить відомому грузинському скульптору Елгуджа Амашукелі. Цей творець свого часу також створив барельєфи, які прикрашають станцію метро «Площа Руставелі» в Тбілісі

Трохи пізніше монумент «Мати Картлі» замінена на алюмінієву копію, а ще пізніше монумент був доопрацьований - додалися сучасні елементи декору сукні та головного убору.

 Зараз пам'ятник вважається більш жіночним, але менш автентичним. Увечері у статуї включена підсвітка.

Культура Грузії з давніх давен є невід'ємною частиною як держави, так і самого гордого народу. Ми завжди згадуємо про Грузію, якщо бачимо характерну монументальну архітектуру, чуємо певну музику, отримуємо справжню насолоду від майстерності виконавців, танцюючих лезгинку.

Культура Грузії - це ще й книжкові мініатюри, духовна і світська література, неймовірної краси карбування, роботи ювелірів і художників.

Епохою розквіту грузинської культури вважається дев'ятнадцяте століття, коли грузинські письменники і художники створили безліч цікавих творів під впливом європейських ідей.

Що стосується народного мистецтва, то в ньому провідні ролі відіграють танці та співи. Як ви прекрасно знаєте, грузинські народні танці і багатоголосе хоровий спів визнані на всьому світі. Національні танцювальні та хорові колективи виступають на найзнаменитіших світових сценах.

У 1995 році Парламент Грузії ратифікував Міжнародну конвенцію про авторське право і взяв на себе зобов'язання захищати авторські права на всій території країни. До 1999 року авторські права регулювалися Цивільним кодексом Грузії.

У 1999 році парламент прийняв закон про авторське право і суміжні права і заклав основу для розвитку в країні цього сегмента інтелектуальної власності.

Відповідно до закону автори і виконавці створили Грузинську асоціацію авторів і виконавців (GESAP), метою якої був захист і продаж авторських і суміжних прав.

У 2006 році GESAP була перереєстрована як «Товариство Авторів Грузії» (SAS).

З цієї пори почалося активне налагодження зв'язків з аналогічними організаціями зарубіжних країн і підписання угод про взаємне співробітництво.

У суспільство вступили творці, що працюють в різних сферах мистецтва в Грузії: письменники, композитори, поети, художники, режисери та інші автори. У 2011 році держава оголосила захист інтелектуальної власності одним із пріоритетів країни. Необхідність запуску більш ефективних і дієвих механізмів управління авторським правом стала причиною скликання в травні 2011 року Генеральної Асамблеї і вибору нового керівництва. А вже 9 липня того ж року рішенням Позачергових загальних зборів товариства організація змінила назву на «Асоціацію авторських прав Грузії (GCA)», взяла на себе зобов'язання захищати і суміжні права, а крім того, почала активний процес реформування. Так, одним з найважливіших кроків стало впровадження сучасних прозорих механізмів збору та розподілу роялті.

Сьогодні виклики, які стоять перед суспільствами по коллуправлінню, ідентичні: це абсолютна прозорість і облік зборів і розподілів грошових виплат авторам і правовласникам. Реалізація цих завдань, як показує досвід, лежить у сфері міжнародних платформних рішень. Грузинська асоціація бере участь в обговореннях проблем і завдань, що стоять перед сферою інтелектуальної власності.

Накопичена практика, багато цікавої практичної інформації для всіх зацікавлених сторін з метою міжнародного обміну відкрито публікується GCA, так само як і річні звіти.

Асоціація також успішно провела систематизацію інформації та її інтеграцію в міжнародні бази даних. GCA приділяє максимум уваги прозорості своєї діяльності. Публічні документи, розроблені асоціацією (правила, норми і т.д.), представлені на її офіційному сайті, а доповіді подаються до Національного центру інтелектуальної власності.

Тому Грузія поступово ратифікувала більшість міжнародних угод регулюють різні форми ІВ. Вони послужили базою для грузинських законів, що захищають інтелектуальну власність.

Державним відомством, відповідальним за захист інтелектуальної власності у Грузії, є Sakpatenti. Його основними функціями є видача сертифікатів і реєстрація прав ІВ.

Всі сертифікати, що підтверджують права на ІВ реєструються в державному реєстрі, який знаходитися на сайті Сакпатенті ("Sakpatenti").

Після здобуття незалежності для Грузії одним із пріоритетів було створення національної системи захисту інтелектуальної власності, що знайшло своє відображення в Конституції країни та відповідному законодавстві.

Примітно, що Грузія першою серед колишніх радянських республік створила Національне патентне відомство "Sakpatenti" у 1992 році, яке згодом було перетворено в Національний центр інтелектуальної власності. Права, нові види рослин та тварин.

З дня свого заснування Sakpatenti підготував та прийняв до 30 законів, підзаконних актів та низки керівних принципів, що регулюють правові механізми виникнення та реалізації прав інтелектуальної власності.

Чинне законодавство повністю відповідає міжнародним стандартам - відповідає вимогам чинної Угоди ТРІПС у рамках Світової організації торгівлі та гармонізоване із законодавством ЄС.

Сьогодні Грузія є учасницею всіх основних конвенцій та угод про захист інтелектуальної власності та учасником багатьох двосторонніх міжнародних угод. Крім того, Грузія бере активну участь у роботі міжнародних форумів на різних рівнях та є ініціатором низки важливих пропозицій.

Sakpatenti завжди приділяв особливу увагу захисту географічних зазначень стратегічних для Грузії продуктів - вина та мінеральних вод у зарубіжних країнах. З цією метою Грузія приєдналася до Лісабонського договору про охорону найменувань місць походження та їх міжнародну реєстрацію та розпочала двосторонні переговори про взаємне визнання географічних зазначень із країнами СНД та Європейським Союзом. На даний момент угода між Грузією та Європейським Союзом вже діє. Крім того, грузинські географічні зазначення вже зареєстровані та охороняються в ряді країн СНД.

Sakpatenti тісно співпрацює з різними установами та організаціями з питань, що стосуються захисту інтелектуальної власності. Протягом багатьох років Sakpatenti став патентно-інформаційним центром країни.

Сьогодні Sakpatenti управляє потужною локальною автоматизованою мережею, заснованою на сучасному апаратному та програмному забезпеченні.

Бази даних об’єктів інтелектуальної власності, які раніше використовувались лише експертами Sakpatenti в інформаційно-пошуковій роботі, тепер доступні для зовнішніх користувачів через Інтернет. В даний час Sakpatenti впроваджує нову електронну систему подання заявок за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та бази даних усіх об’єктів інтелектуальної власності, що зробить її більш ефективною.

Національний центр інтелектуальної власності Грузії -Sakpatenti - це самофінансується незалежне державне агентство - юридична особа публічного права, що визначає державну політику у сфері інтелектуальної власності. Його основна функція полягає у забезпеченні правової охорони об’єктів інтелектуальної власності: винаходів, корисних моделей, товарних знаків, конструкцій, географічних зазначень та найменувань місць походження, нових сортів рослин та порід тварин, а також забезпечення добровільного зберігання робіт, що охороняються за авторським правом.

На базі Національного центру інтелектуальної власності Грузії «Sakpatenti» функціонує бібліотека інтелектуальної власності, в якій зберігається унікальна та постійно поновлювана колекція патентної інформації.

Національна колекція патентів, що існує в бібліотеці Сакпантені, наразі включає до 6900 специфікацій винаходів та корисних моделей, які зберігаються на електронних носіях у вигляді системних та нумераційних каталогів, складених відповідно до офіційних бюлетенів промислової власності та міжнародних класифікацій .

Бібліотека Sakpatenti зберігає патентну інформацію ряду зарубіжних країн на дисках CD та DVD-ROM. Сюди входить патентна документація Всесвітньої організації інтелектуальної власності, Європейського патентного відомства, Австрії, Росії, Франції, Японії та США.

Більше 1000 назв суміжної літератури з питань інтелектуальної власності доступні для читачів: публікації Всесвітньої організації інтелектуальної власності, різні міжнародні патентні класифікації грузинською та іноземними мовами, науково-технічна література, енциклопедії, словники та довідники.